родинний — [роди/н:ией] м. (на) н:ому/ н :ім, мн. н :і … Орфоепічний словник української мови
родинний — 1) родичівський; домашній, домовий, сімейний Пор. родина I 2) див. спадковий 1) … Словник синонімів української мови
родинний — прикметник … Орфографічний словник української мови
Шодуар, Иван Максимилианович — В Википедии есть статьи о других людях с такой фамилией, см. Шодуар. барон Иван Максимилианович де Шодуар Дата рождения: 1858 год(1858) Подданство … Википедия
десмогенез — у, ч.: •• Недоскона/лий десмогене/з захворювання, що виникає внаслідок вродженого порушення розвитку колагенових структур; має родинний, спадковий характер … Український тлумачний словник
патріархальний — а, е. 1) Стос. до патріархату. •• Патріарха/льна сім я/ родинний колектив нащадків одного батька, який ґрунтується на спільному виробництві та споживанні. 2) перен. Який залишається вірним старим традиціям, відповідає їм. || Такий, як у старі… … Український тлумачний словник
псевдогіпопаратиреоз — у, ч. Спадковий родинний псевдогіпопаратиреоз з гіпокальціємією … Український тлумачний словник
родинність — ності, ж. Абстр. ім. до родинний 1 3) … Український тлумачний словник
родичівський — а, е, розм., рідко. Те саме, що родинний 1 3) … Український тлумачний словник
сімейний — а, е. 1) Який має сім ю (у 1 знач.); не самотній. || у знач. ім. сіме/йний, ного, ч.; сіме/йна, ної, ж. Людина, що має сім ю. 2) Стос. до сім ї (у 1 знач.), пов язаний з життям сім ї, у сім ї; родинний. || Розрахований на членів сім ї. || Який… … Український тлумачний словник
